Стан м'язів стегна у хворих на ревматоїдний артрит, на пізніх стадіях захворювання, за даними електроміографічного дослідження

Основними патологічними процесами, що можуть виникати у м'язах при патології опорно-рухового апарату є: денервація, ішемія, а також зміни, повязані з ефектами тенотомії та гіпотрофії від бездіяльності. Одним з основних неінвазивних методів дослідження структурно-функціонального стану м'язів є електронейроміографічне дослідження.

В основу роботи покладено аналіз електроміографічних досліджень м'язів у 55 хворих на ревматоїдний артрит на пізніх стадіях захворювання. З II стадією III фазою (класифікація Е.Т. Скляренко, В.І. Стенули, ) було - 49 хворих, та III стадією - б хворих. Електроміографічне дослідження проводили на електроміографі «Neuroscreen» фірми Tonnies (Німеччина). Вік хворих коливався від 16 до 70 років і складав в середньому 46,6 ± 12,7 років.

Голкова ЕМГ М. rectus femoris для оцінки ПРО виконувалася у 15 хворих із ревматоїдним артритом. В стані спокою не виявлено спонтанної денерваційної активності. Середня амплітуда та тривалість потенціалів рухомих одиниць знаходилась в межах ± 20 % середніх показників норми здорових людей того ж віку, що вважається допустимим відхиленням для м'язів здорових людей. У 9 (60%) пацієнтів реєстрували збільшену кількість поліфазних та псевдополіфазних ПРО (від 25 до 86 %).

Такі зміни форми ПРО, без суттєвих змін тривалості та амплітуди, спостерігалися нами у випадках «гіпотрофії від бездіяльності», внаслідок зниженої функції м'яза.

З 55 пацієнтів при дослідженні ЕМГ максимального довільного скорочення М. rectus femoris у 45 (81,8%) випадках функція м'яза знаходилась в межах 4-5 балів, у 10 (18,2%) - функція м»яза оцінювалась як МЗ.

При клінічній оцінці функції М. rectus femoris M 4- M 5 балів показник активності знаходився в межах 399-887 мс/с, а значення середньої аплітуди - 400-1320 мкВ. Ретроспективний аналіз показника активності виявив, що в більшості випадків при функції М5 він знаходиться в межах 450- 887 мс/с. У 10 (18,2%) пацієнтів функція М. rectus femoris була зниженою до 3 балів. В більшості випадків, коли функція М. rectus femoris була зниженою до 3 балів, на фоні контрактури суглобів хворі скаржилися на виражені болі при виконанні довільних рухів. Показник активності знаходився в межах 289-386 мс/с, а значення середньої амплітуди - 360-610 мкВ.

З 20 пацієнтів при дослідженні ЕМГ максимального довільного скорочення М. vastus medialis у 7 (35%) випадках функція м’яза знаходилась в межах 4-5 балів. При клінічній оцінці функції М. vastus medialis M 4- M 5 балів показник активності знаходився в межах 336-780 мс/с, а значення середньої аплітуди - 350-1220 мкВ. У 8 (40%) пацієнтів функція М. vastus medialis була зниженою до 3 балів. Більшість хворих мали контрактуру колінного суглоба та скаржилися на болі у суглобі. Показник активності знаходився в межах 242- 267 мс/с, а значення середньої аплітуди - 320-720 мкВ. У 5 (25 %) пацієнтів функція М. vastus medialis була нижче 3 балів. Показник активності знаходився в межах 107-154 мс/с, а значення середньої аплітуди - 250-490 мкВ.

З 18 пацієнтів при дослідженні ЕМГ максимального довільного скорочення М. vastus lateralis у 6 (33,3 %) випадках функція м'яза знаходилась в межах 4-5 балів. При клінічній оцінці функції М. vastus lateralis M 4- M 5 балів показник активності знаходився в межах 378-643 мс/с, а значення середньої аплітуди - 320-890 мкВ. У 7 (38,9%) пацієнтів функція М. vastus lateralis була зниженою до 3 балів. Більшість хворих мали контрактуру колінного суглоба та скаржилися на болі у суглобі. Показник активності знаходився в межах 266-347 мс/с, а значення середньої аплітуди - 230-610 мкВ. У 5 (27,8%) пацієнтів функція М. vastus lateralis була нижче 3 балів. Показник активності знаходився в межах 102-149 мс/с, а значення середньої аплітуди - 290-850 мкВ.

З приведених вище даних видно, що у більшої кількості пацієнтів найбільш виражене зниження функції та показників максимальної довільної активності спостерігалося в М. vastus medialis et lateralis.

Таким чином, нами проведено паралель між визначенням сили м'язів за п'ятибальною системою та електроміографічним визначенням активності м'яза. Аналіз показників максимального довільного скорочення показав, що при зменшенні функції м'яза чітко зменшується показник активності який залежить від сили та потужності, яку розвиває м'яз.

Результати наших досліджень дозволяють, у випадках тугорухомості та анкілозу в колінному суглоба, коли неможливо клінічно визначити силу м'яза за п'ятибальною системою, з допомогою електроміографічного дослідження визначити стан м'язів для вирішення питання можливості протезування колінного суглоба. Застосування інтерференційної ЕМГ максимального довільного скорочення (напруження) м'яза з визначенням показників активності та амплітуди дозволить не тільки оцінити функціональний стан м'яза, ай спостерігати його зміни в динаміці.

 


Авторские статьи
Косточки на пальцах стоп

Суставы спасет капремонт

Переломы шейки бедренной кости

Асептический некроз головки бедренной кости

Сучасний погляд на первинне ендопротезування кульшового суглоба

Ендопротезування кульшового суглоба при тяжких типах дисплазії

Эндопротезирование тазобедренного сустава

Эндопротезирование коленного сустава

Эндопротезирование локтевого сустава

Особливості тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит

Програма фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит при ендопротезуванні колінного суглоба

Профілактика ускладнень при ендопротезуванні колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит

Аналіз оперативних методів лікування через- та міжвертлюгових переломів стегнової кістки у хварих похилого та старечого віку

Програма реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба з приводу через - та міжвертлюгових переломів стегнової кістки у хворих похилого та старечого віку

Ультрасонографическое исследование дисков поясничного отдела позвоночника у больных анкилозирующим спондилоартритом

Застосування сучасних методів діагностики в оцінці ефективності лікування синовіта колінного суглоба у хворих на анкілозивний спондиліт

Стан м'язів стегна у хворих на ревматоїдний артрит, на пізніх стадіях захворювання, за даними електроміографічного дослідження

Ортопедичне лікування хворих на анкілозивний спондиліт (хворобу Бєхтєрєва)

Програма реабілітації хворих після ендопротезування кульшового суглоба з приводу через- та міжвертлюгових переломів стегнової кістки

Досвід первинного ендопротезування кульшового суглобу

Особенности тотального эндопротезирования тазобедренного сустава у больных ревматоидным артритом

Профилактика осложнений при эндопротезировании коленного сустава у больных ревматоидным артритом

Артроскопия